http://doi.org/10.35668/2520-6524-978-966-479-180-6
УДК 001.18; 002.513.5; 355/359 – 356.252.5
ISBN 978-966-479-180-6 (on-line)
Автори:
Писаренко Тетяна Василівна — канл. техн. наук, заст. директора, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-09-14, 521-00-14; tvpisarenko@gmail.com; ORCID: 0000-0001-9806-2872;
Кваша Тетяна Костянтинівна — заввідділу технологічного прогнозування науково-технічної діяльності, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (066) 234-22-77; tkvasha13@gmail.com; ORCID: 0000-0002-1371-3531; ReseacherID: R-4526-2017
Коваленко Олена Іванівна — канд. екон. наук, с. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (050) 961-32-30; olena.kovalenko2024ua@gmail.com; ORCID: 0009-0000-4427-1564; ReseacherID NXC-4360-2025
Рожкова Лілія Віталіївна — завсектору, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-80; liliya_rozhkova@ukr.net; ORCID: 0000-0001-8002-3461
Шабранська Наталія Ігорівна — канд. екон. наук, с. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; (044) 521-00-10; tasha.stanker@gmail.com; ORCID: 0000-0001-7731-281Х
Матеріали нового покоління та вироби з них для сфери озброєння та військової техніки : монографія [Електронний ресурс] / Т. В. Писаренко, Т. К. Кваша, О. І. Коваленко, Л. В. Рожкова, Н. І. Шабранська. – Київ : УкрІНТЕІ, 2026. – 230 с.
Резюме. Монографія «Матеріали нового покоління та вироби з них для сфери озброєнн та військової техніки», підготовлена колективом авторів УкрІНТЕІ, присвячена комплексному дослідженню сучасних світових тенденцій розвитку передових матеріалів як одного з ключових напрямів критичних технологій у сфері оборони та безпеки. Робота поєднує аналіз стратегічних прогнозів і політик провідних міжнародних організацій – НАТО, Європейського Союзу та Всесвітнього економічного форуму – із результатами власних наукометричних і патентних досліджень, здійснених на основі міжнародних баз Web of Science та Derwent Innovation.
У монографії показано, що сучасне матеріалознавство стає одним із визначальних факторів технологічної переваги держав, оскільки нові матеріали формують основу розвитку оборонних систем, електроніки, енергетики, аерокосмічної техніки, автономних платформ та цифрового виробництва. Автори підкреслюють, що світова конкуренція у сфері передових матеріалів дедалі більше пов’язана не лише з науковими досягненнями, а й із контролем над критично важливими мінералами, стійкістю ланцюгів постачання та здатністю держав забезпечувати технологічний суверенітет. У роботі простежено, як США, Велика Британія, країни ЄС та НАТО формують нові політики щодо розвитку власної ресурсної бази, локалізації виробництва та зниження залежності від зовнішніх постачальників стратегічної сировини.
Особливу увагу приділено аналізу п’яти критичних технологій, визначених в Україні у напрямі «Матеріали нового покоління та вироби з них»: адитивного виробництва та 3D-друку, наноматеріалів, бронематеріалів і захисних матеріалів, матеріалів зі спеціальними властивостями, а також автономних і мобільних джерел енергії. Дослідження демонструє, що українські технологічні пріоритети загалом відповідають провідним світовим тенденціям, визначеним у стратегічних документах НАТО, ЄС і ВЕФ.
У монографії проаналізовано розвиток нових поколінь наноматеріалів, композитів, метаматеріалів, функціональних і розумних матеріалів, високоентропійних сплавів, енергетичних матеріалів та сучасних броньованих систем. Значна увага приділяється технологіям малопомітності, матеріалам для електромагнітного захисту, сенсорним та адаптивним системам, а також матеріалам для накопичення й збереження енергії. Показано, що адитивне виробництво та цифрові технології проєктування стають важливими інструментами швидкого створення, ремонту та модернізації військової техніки безпосередньо в умовах експлуатації.
На основі інтеграції наукометричного та патентного аналізу автори визначають пріоритетні та перспективні технологічні напрями, що перебувають на різних стадіях інноваційної зрілості – від активного наукового розвитку до масштабування у промисловому виробництві. Запропонований підхід дозволяє розглядати результати дослідження як інструмент стратегічного моніторингу світових технологічних трендів і підтримки рішень у сфері науково-технологічної політики, розвитку оборонно-промислового комплексу та модернізації виробничої бази України.
Ключові слова: критичні технології, сфера озброєння та військової техніки, новітні оборонні матеріали, методологія, передові науково-технологічні напрями.