Історія успішного українського стартапу

МАСКА ДЛЯ СУПЕРГЕРОЯ, який не хоче, щоб його підслухали

Вам потрібно відповісти на важливий дзвінок під час наради чи в громадському просторі? Якщо вдягнути спеціальну маску, яку розробили інжинірингова компанія ARTKB та стартап HUSHME – то відповісти мамі чи шефу ви зможете навіть у театрі ( й ніхто не почує!). Кілька років тому стартап, який виготовляє цей прилад, зібрав 9 мільйонів єн на японському краудфандинговому майданчику CAMPFIRE.

Співвласником ARTKB і співвласником Hushm є Олександр Нестеренко. Олександр – киянин, інженер за освітою. У 2004 році він закінчив Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, у 2009 – створив українську інжинірингову компанію ARTKB. З 2011 року компанія займається розробкою промислового дизайну та інженерним проєктуванням приладів і пристроїв, потрібних для повсякденного життя.

Як же українським розробникам та підприємцям вдалося досягти успіху на світовому ринку? Інформацією про це, а також про власні розробки, труднощі з їх створенням і просуванням, Олександр поділився з газетою «Світ».

НЕ ЗАСНУТИ ЗА КЕРМОМ

Серед успішних проєктів – виготовлення браслету, який не дає заснути водію за кермом, портативний аналізатор металів та інших матеріалів нового покоління, пристрої для очищення води, створення ароматів та багато іншого.

Браслет, який не дає заснути за кермом, виглядає як звичайний годинник. Олександр Нестеренко пояснює, що такі пристрої дуже важливі для водіїв, військових та інших. Розробники використали спеціальну технологію, яка посилає імпульс на шкіру, що подразнює нервову систему.

Розробити браслет було зовсім не просто, потрібно було врахувати безліч різних нюансів – від зручності до водонепроникності. Корпус пристрою схожий на металевий, але насправді це – пластик. Він більш зручний, та й виготовити можна швидше й дешевше. «Все це – дизайнерські й конструкторські хитрощі, – пояснив розробник. – Завжди намагаємося зробити з початкового задуму «цукерку».

ПОРТАТИВНИЙ АНАЛІЗАТОР

Ще один привід для гордості компанії – портативний аналізатор металів та інших матеріалів нового покоління ProSpector. Клієнт озвучив основні вимоги до пристрою (сучасний дизайн, невеликі розміри, надійна конструкція та безпека), а конструктори створили аналізатор. Звісно, процес розробки аж ніяк не був простим, адже в малогабаритний корпус потрібно було «втиснути» чимало випромінювачів та електроніки. Це вдалося лише після кількох спроб і невдач.

Чимало «попітніли» конструктори й над тим, як захистити пристрій від падіння (його планувалося використовувати на вулиці). Врешті-решт оснастили корпус страхувальним поясом, який вдягається на руку і виключає можливість падіння. В цілому реалізація проєкту зайняла 3,5 роки.

ІДЕЯ НАРОДИЛАСЯ ПІД ЧАС ОБІДУ

Один з найвідоміших продуктів компанії – перша у світі голосова маска, яка дозволяє зберегти приватність розмови. Її ідеї могли б позаздрити герої зі шпигунських романів! Втім, як розповів Олександр, ідея створення пристрою виникла під час звичайного обіду в ресторані. Майбутні стартапери обідали, а за сусіднім столиком дівчина голосно вирішувала по скайпу робочі питання. Побачила, що її слухають, засоромилася і швидко закінчила розмову. Так виникла ідея створити пристрій, який дозволяв би говорити й, одночасно, не заважати іншим.

Автори ідеї прийшли в компанію ARTKB, подружилися з конструкторами, зрозуміли, що мають спільні цінності та мету. І вирішили об’єднати зусилля і разом створити стартап з виробництва масок. На створення пристрою пішло п’ять років, більше, ніж планувалося з самого початку.

Спочатку гаджет мав подвійний функціонал: гарнітуру зі зниженням розпізнаваності мовлення та голосовий скремблер, що змінює голос користувача на голос відомого героя. Стилістику пристрою також розробляли, орієнтуючись на зовнішній вигляд супергероїв із фільмів та коміксів.

Під час розробки конструкторам довелося розв’язати чимало непростих задач. Зокрема, було створено понад десять варіантів конструкції, перш ніж з’явився оптимальний кінцевий варіант. «Спочатку ми планували створити конструкцію з двох половинок «на застібці», але звукові втрати у ній були значними, – розповів Олександр Нестеренко. – Врешті із симетричного пристрою зробили асиметричний, перемістивши звукову камеру в одну з половинок. При цьому зовнішній вигляд практично не змінився».

Найскладнішою частиною проєкту була розробка електроніки та акустики. Проаналізувавши всі «за» і «проти», розробники відмовилися від імітації голосів супергероїв і залишили найважливішу функцію: нечутність мовлення під час телефонного дзвінка.

Найперший прототип був представлений на одній з наймасштабніших у світі виставок у Лас-Вегасі (CES). «Пристрій викликав фурор та привернув увагу представників відомих ЗМІ, – згадує Олександр. – Про Hushme написали BBC, Daily Mail, The Telegraph, CNET, Time, Fox News, Independent та багато інших».

Після презентації розробники запустили краудфандингову кампанію на платформі Kickstarter й успішно зібрали понад 71 тисячу доларів. Після цього стартап став учасником програми Indiegogo InDemand, яка надає власникам проєктів можливість запускати безстрокові кампанії. Під час участі в програмі було залучено понад 73 тисячі доларів інвестицій. А оскільки майже половина людей, які оформили попереднє замовлення, мешкають в країнах Азії, підприємці запустили краудфандингову кампанію в Японії. Менеджери японської платформи Kampfire допомогли перекласти презентацію, але опановувати японський інтерфейс платформи українцям довелося самотужки. На це пішло два місяці (розробники жартують, що у такий спосіб майже вивчили японський). У підсумку на платформі було зібрано 83 тисячі доларів (понад дев’ять мільйонів японських єн).

Сьогодні пристрій для маскування розмов найкраще купують саме в Японії, де розмови в громадському транспорті заборонені. Використовують його і в інших країнах, наприклад, люди з особливими потребами (для того, щоб робити звукові записи під час лекцій і не заважати студентам поруч).

Замовляють маски і… мисливці. «Пояснюють, що під час полювання перемовляються по рації, а тварини чують розмови й тікають, – розповів Олександр. – Тому хочуть мати пристрій, який робить їх «нечутними».

Кожна маска коштує близько 240-250 доларів. На сьогодні продано тисячі пристроїв.

ПРОДАВАТИ З ПЕРШОГО ДНЯ!

Як же стартапу стати успішним? Яких правил варто дотримуватись?

На думку Олександра Нестеренка, варто дотримуватись кількох важливих правил. Для початку – представити ідею у вигляді презентації. Якщо певна кількість людей виявлять інтерес і бажання купити пристрій, – створити макет і шукати майданчик для виготовлення прототипу. Найкраще – звернутися до профільної інжинірингової компанії (на кшталт ARTKB), інвестувати трохи коштів і зробити прототип. З цим прототипом уже можна брати участь у виставках, подаватися на грант тощо.

Втім, можна піти й іншим шляхом: не створювати прототип, а звернутися в агентство, яке робить креативну анімацію. Його фахівці намалюють концепцію чи створять креативний ролик, які можна показати тисячам людей у соцмережах і отримати зворотний зв’язок.

І найважливіше: якомога швидше почати продавати продукт, щоб доходи перекрили витрати. Власне, кредо Олександра так і звучить: «Проламуйся вперед, нічого не бійся, продавай з першого дня!».

Чи ж вистачає в країні кадрів, які можуть придумувати різні розробки та реалізовувати їх за допомогою стартапів?

На думку Олександра Нестеренка, кадрів не вистачає. Хоча кількість виробництв і кампанія, пов’язаних з с R&D, – зростає. Іншими словами – в країні відчувається суттєвий «голод» щодо інженерних кадрів. «Це не дивно, – зауважує Олександр, – адже тривалий час інженерів було більше, ніж вакансій. Батьки сьогоднішніх абітурієнтів пам’ятають, як це: бути бідним і непотрібним інженером і не радять дітям вступати на ці спеціальності. Це потрібно змінювати, адже сьогодні інженери потрібні і дуже непогано заробляють. Хороших інженерів повинні знати і цінувати, як рок-зірок!».

Також підприємець переконаний, що державна підтримка потрібна і компаніям-виробникам. «Для того, щоб зростала кількість виробничих наукомістких компаній та інжинірингових виробництв, потрібні хороші ринкові умови, – наголосив він. – Можливо, мають бути створені пільгові зони чи умови для виробників, податкові канікули тощо. Якщо ці хороші ринкові умови буде створено, бізнес зможе приносити прибуток, сплачувати податки та давати роботу в Україні».

Підготувала Світлана ГАЛАТА

Газета "Світ", № 39 - 40, жовтень 2021 р.

 

Джерело

 

  • Національна академія педагогічних наук України
  • БД «Технології України» 
  • БД “Науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи і дисертації України”
  • БД «Інноваційні технології та розробки»
  • БД «Наукові періодичні видання МОН України» 
  • БД  «Науково- технічні заходи»
gebze evden eve nakliyat
saç ekimi Umzug Basel hair transplant Atari Breakout Play Snake Friv iqos sigara Erkek Giyim earn to die 2 Krunker bullet force multiplayer hacklink tyrone's unblocked games likit