БУТИ ГОТОВИМ ДО ПОМИЛОК, ВИПРОБУВАНЬ, ПОНАДНОРМОВОЇ РОБОТИ Й СКЕПСИСУ

CASES — професійна соцмережа для фахівців креативних індустрій, що об’єднує графічних дизайнерів, маркетологів, айтівців та інших фахівців. Спільнота допомагає представникам креативних професій обмінюватися ідеями, спілкуватися, а компаніям — знаходити необхідних спеціалістів. Окрім того, CASES — це ще й освітня платформа, яка створює можливості для навчання й кар’єрного росту.

Засновник та CEO стартапу Анатолій Попель розповів, як створювалася платформа і яких результатів вдалося досягти.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СТАРТАПУ

Ідея стартапу виникла у 2015 році. Тоді Анатолій та частина команди CASES працювали в агенції POPEL Agency, що надавала послуги з маркетингового консалтингу та розроблювала і впроваджувала цифрові рішення.

Агенція часто шукала нових фахівців, і це було непросто, адже на ринку відчувався дефіцит талантів. Тому команда POPEL Agency вирішила не тільки шукати «готових» фахівців, а й навчати нових.  Члени команди створили власні курси та викладали фахові дисципліни в School of Visual Communications. Знаковою ініціативою стали масові «стажування» від агенції: безплатне навчання тривало кілька місяців, а після цього кращі фахівці діставали роботу. Формат виявився дуже вдалим: 2016 року до ініціативи долучилися одночасно 650 студентів.

Сумнівів щодо автоматизації масового навчання більше не було.

Втім, «стажування» та участь в інших освітніх форматах виявили проблему: навчання не було інтегрованим у ринок праці,  тому після закінчення курсів люди не розуміли, що робити далі. Тим часом саме початок кар’єри 95  відсотків  студентів  вважають метою свого навчання.

Тоді й виникла ідея створити цілісну систему — від навчання до працевлаштування й подальшого розвитку кар’єри.

Також агенція відчувала дефіцит фахових заходів для креативної галузі. І з 2015 року почала системно проводити масові професійні конференції: для дизайнерів, маркетологів, рекламістів, комунікаційників і розробників цифрових продуктів. Конференції називалися CASES, бо єдиним форматом доповіді на них були кейс-стаді (техніки навчання, що використовують опис реальних економічних, соціальних і бізнес-ситуацій).  З часом з’явився блог, який згодом, з ростом популярності ініціативи, перетворився на першу фахову UGC-платформу (компанії та користувачі  дістали змогу публікувати контент самостійно).

У 2020 році команда вирішила закрити POPEL Agency, щоб зосередитись на стартапі. Того ж року стартап залучив ангельські інвестиції, став лауреатом премії Creative Business Cup та виграв грант від Українського фонду стартапів.

Поступово CASES  трансформувався у повноцінну соціальну мережу з освітньою складовою. Компанії дістали змогу самостійно створювати профілі, додавати новини, статті та кейси на платформу. Так само це могли робити й фахівці. У мережі з’явилися можливості для онлайн-навчання, і поступово задум з об’єднанням в одному просторі студентів і працедавців, навчання й кар’єри, почав здійснюватися.

МІСТ МІЖ УКРАЇНСЬКИМ РИНКОМ І ЗАХІДНИМИ ЗАМОВНИКАМИ

Анатолій та його команда працюють над тим, щоб у межах системи CASES людина мала змогу пройти шлях від навчання до отримання замовлень на одній зручній платформі.

Сьогодні платформа об’єднує майже 100 000 фахівців та 1500 організацій із креативних індустрій України. Це найбільша креативна спільнота України. І тому команда відчуває величезну відповідальність за кожен крок її розвитку.

«Коли ми починали створювати продукт, то часто говорили про нього, як про ІТ-рішення, як про контент, якщо йшлося про курси. Але сьогодні ми розуміємо, що насправді технологія й контент — це лише окремі складові CASES. Серцем платформи є спільнота, її болі та потреби. І сьогодні, коли ми говоримо про CASES, то це розмова і про сотні тисяч талантів, що є нашими користувачами, та майже півтори тисячі бізнесів», — каже Анатолій, СЕО CASES.

В CASES вважають, що українські креативні індустрії та фахівці —  конкурентоспроможні в глобальному контексті, але ще мало представлені за  кордоном. Тому нині команда платформи працює над побудовою «мостів» на світові ринки для своєї спільноти.

Однією з ключових цінностей платформи команда вважає людяність. Це проявляється й у підході до створення контенту, і в технологічній розробці, і в програмах підтримки спільноти. Наприклад, у перший період війни — з березня по липень — команда запропонувала безплатне навчання для десятків тисяч українців, щоб допомогти їм опанувати нові професії й дістати моральну підтримку.

«Люди завжди відчувають, як ти до них ставишся. Ми дуже опікуємось спільнотою,  намагаємось бути щирими й допомагати. Протягом останніх місяців ми отримали неймовірну кількість слів подяки й підтримки.  Звісно, це має й економічний прояв. У червні ми отримали 500 нових передплат, хоча  в цей період вони були добровільними. Це прояв лояльності, який ми шалено цінуємо», — підкреслює Анатолій.

РОЗВИТОК ПОПРИ ВІЙНУ

Попри важкі часи, стартап-культура в Україні «вижила». Хоча варто визнати: сьогодні навіть просте продовження роботи — вже перемога.

Шукати інвестиції й до війни було непросто, а після 24 лютого — стало в рази складніше. На думку Анатолія, сьогодні стартапам важливо навчитися жити у форматі самозабезпечення. Також слід визнати, що пріоритет інвесторів буде поступово зміщуватися у бік практичних проєктів: стартапів подвійного призначення, медичних стартапів, тих, хто переймається проблемами глобального потепління. Є також значний інтерес до прикладних рішень для технологій доповненої та віртуальної реальності. Галузей для застосування тут досить багато — від торгівлі до медицини та військової справи.

«Ми EdTech, тому в нашому випадку актуальним є запит на трансформацію та цифровізацію освіти. Сьогодні чимало соціальних інститутів переживають складні часи: спочатку через пандемію, а нині й через війну. Якщо ще 10 років тому віддалену освіту вважали не нагальною потребою, а радше альтернативою, то сьогодні важливість цифровізації освіти розуміють усі. Як і важливість переходу від навчання до початку кар’єри», — додає Анатолій.

Заразом, стартаперам варто замислитись над здобуттям підприємницької освіти. Чимало людей в індустрії сприймають залучення інвестицій, як своєрідну лотерею, а не як сукупність зусиль і наполегливої праці. Засновникам стартапів потрібно розуміти стартап-культуру, відповідну термінологію та сам процес побудови бізнесу.

Варто зазначити, що стартапи — аж ніяк не типовий новий бізнес. Це часто інноваційні підходи, для опанування яких потрібно пройти цикл проб і помилок.  І тому вони потребують інвестицій, які на ранніх етапах життя стартапу вкрай ризиковані. Не секрет, що далеко не кожен стартап виживає після 2 років існування. Тому в CASES вважають, що інституційна підтримка стартапів вкрай важлива. Прикро, що сьогодні чимало програм призупинені.

ПОРАДИ МАЙБУТНІМ СТАРТАПЕРАМ

Усім, хто хоче спробувати стати засновником стартапу, CASES радять готуватись до бізнес-марафону. Часто стартапи не досягають швидких результатів, а більшість ранніх концепцій виявляються помилковими чи невідповідними першому етапу розвитку. На думку Анатолія, головне — це бути морально готовими до помилок, до випробувань, понаднормових зусиль і скепсису оточення.

Крім цього, керівникам стартапів потрібно постійно розвиватися: вчитися просто пояснювати свою ідею, розумітися на основах підприємницької діяльності й завжди прагнути вдосконалювати роботу. Стартапи — це про виклики. А значить, необхідно, щоби поруч з вами була команда фахівців, яка готова ці виклики приймати.

Ірина БАЛАНЧУК,

завідувачка Сектору міжнародного науково-технічного співробітництва та трансферу технологій  Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»

МАРАФОН КРЕАТИВНОЇ ПРАКТИКИ

Під час перших навчальних занять у лектора тремтів голос.

На початку повномасштабної війни команда CASES змінила фокус своєї роботи й зосередилася на розробленні освітніх продуктів.

У квітні 2022 року команди «Creative Practice. Освітня платформа» та CASES   розпочали Марафон креативної практики. Щодня (включно з вихідними) на платформі з’являлися нові лекції з дизайну, вебдизайну, композиції, комунікацій, реклами, маркетингу тощо.

«Ми очікували, що на платформу прийде кілька тисяч людей. Але прийшли десятки тисяч. З’ясувалось, що людям з креативної спільноти це потрібно. Щоб прийти до тями. Щоб перемикнутися. Чи навіть тому, що їхня робота зупинилась, і вони шукали можливість почати нову кар’єру», — написав Анатолій Попель після ста днів марафону.

Лекції безплатні. Кожна починається зі слів, що це благодійна ініціатива, і пропозиції направляти платежі  на рахунок ЗСУ у Нацбанку, до KOLO та до «Повернись живим».

«Перші доповіді були найскладнішими. У Дмитра Буланова тремтів голос, я розумів, як складно лекторам повертатися в ефір», — зазначив засновник стартапу.

На початку грудня 2022 року стартапери почали готуватися до запуску англомовної версії платформи.  «Це передбачає купу роботи. Щоб запустити англійську креативну практику, треба підготувати нову юридичну структуру, пройти перевірку на відповідність європейським нормам,  створити англомовні версії освітніх продуктів», — розповів Анатолій Попель.

У грудні CASES видав перші 300 стипендій на навчання.

«Про створення стипендіальної програми ми замислилися влітку, коли платформа повернулась до освіти за передплатою після кількох місяців безплатного формату.

Так, ціна навчання на платформі ніколи не була високою, якщо порівнювати її з іншими школами. Але з введенням передплат у службу підтримки стали писати люди з окупованих регіонів — з Херсона, Мелітополя, Луганщини. Люди розповідали, що платформа допомагає їм морально, але в них не виходить зараз оформити передплату. Іноді проблема була у фінансах. Іноді — технічна. Бо на окупованих територіях не було українського мобільного зв’язку, і транзакції не проходили. Ми допомагали кожному, хто звертався. Але розуміли, що є значна частина тих, хто має проблеми, але не просить про допомогу», — розповів засновник стартапу на своїй фейсбук-сторінці.

Отримати стипендію дуже просто. Для цього потрібно написати заявку і  мотиваційний лист з описом особистої ситуації.  Переваги мають люди, чиї рідні захищають Україну в лавах ЗСУ, тимчасові переселенці й ті, хто втратив роботу через війну. «Жодних довідок не просили. Вирішили вірити на слово», — додав Анатолій. — Ми хочемо, щоб ті, кому це справді потрібно, могли пройти шлях від самого початку до перших замовлень. Працюємо над тим, щоб ці механізми якомога швидше з’явились на платформі».

    

На фото: засновник стартапу Анатолій Попель; партнери — Анатолій Попель, Валерія Яковенко, Сергій Аністратенко, Антон Супрун.

Джерело

 

 

  • Національна академія педагогічних наук України
  • БД «Технології України» 
  • БД “Науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи і дисертації України”
  • БД «Інноваційні технології та розробки»
  • БД «Наукові періодичні видання МОН України» 
  • БД  «Науково- технічні заходи»